Жива жертва
Моя двоюрідна бабуся мала дуже цікаву роботу: займалася рекламою і постійно подорожувала між Чикаго та Нью-Йорком. Але згодом вона вирішила відмовитися від кар’єри через любов до своїх батьків, які жили в Міннесоті і потребували опіки. Обидва її брати трагічно загинули ще молодими, і вона залишилась єдиною дитиною у сім’ї. Для неї турбота про своїх батьків була проявом віри.
Надішли це в листі
Як і всі чотирирічні діти, Рубі любила бігати, стрибати, співати. Але потім стала скаржитися на біль в колінах. Лікарі зробили аналізи, результати яких шокували: рак, четверта стадія; нейробластома. Це було велике нещастя. Рубі швидко забрали до лікарні.
“Забудь” і рухайся далі
Згадую мудру пораду, яку дав мені один друг, що працював на радіо. На початку своєї кар’єри він не знав, як правильно реагувати на критику та похвалу, але відчував, що Бог спонукає його зрештою відкласти те й інше. Який урок він тоді засвоїв? Похвалу приймай, а з критики візьми яку-небудь користь. А потім відклади їх і смиренно рухайся далі в Божій благодаті та силі.
Молитва і духовне зростання
Коли у дружини мого друга Давида виявили хворобу Альцгеймера, небажані життєві зміни озлобили його. Він був змушений достроково піти на пенсію. Чим більше прогресувала хвороба, тим більшої турботи потребувала його дружина.
Підбадьорююча атмосфера
Я щодня відчуваю підбадьорення, тому що відвідую фітнес-центр неподалік від мого дому. Там мене оточують люди, які також намагаються поліпшити своє здоров’я і свій фізичний стан. Вивішені плакати нагадують, щоб ми не судили один одного, бо тут завжди вітаються слова та дії, які спрямовані на підтримку зусиль інших, що дбають про свою фізичну форму.
Проявлення доброти
“Естера, тобі подарунок від нашої подруги Хелен!” – сказала мама, повернувшись з роботи додому. В дитинстві ми жили дуже скромно, тому отримання посилки поштою було для нас наче друге Різдво. Завдяки цій чудовій жінці, я відчула, що Бог мене любить, пам’ятає і цінує.
Зануритись у благодать
Восьмого січня 1964 року сімнадцятирічний Ренді Гарднер нарешті зробив те, чого не робив протягом 11 днів та 25 хвилин. Він поринув у сон! Ренді хотів встановити новий рекорд тривалості неспання для Книги Гіннеса. Вживаючи безалкогольні напої і граючи на баскетбольному майданчику та в боулінг, Гарднер змагався зі сном півтора тижня. В кінці кінців його організм не витримав: органи слуху, смаку і нюху вже майже нічого не сприймали. Після цього Гарднер багато років страждав від безсоння. Він встановив новий рекорд і також підтвердив очевидну істину: сон – важлива річ.
